Что не песня -то восторг

Хорошая была музыка,а вот-классика жанра Savage:

Alex.,
Kirill Richter - in memoriam- божественно Под неё кажется выступала фигуристка Камилла Валиева Не так ли
Alex., с новым годом

Да и повода для радости щас мало,сама понимаешь.

Точно dance,так и хочеться броситься в пляс
Али,спасибо,что напомнила.Хорошая была музыка,а вот-классика жанра Savage:

Девушки ,можете обьяснить ,о чем поет -эта Дура!???молодая,сексуальная,2 детей,видимо,есть на что жить,может завести себе еще кучу любовников,нет бл.... ,надо страдать и заражать Депрессухой кучу других девушек.Когда,вот ,закончиться -эта старая Русская Забава,хлебом не корми .дай по-страдать за весь мир!!!?

у нее молодой симпатичный муж, при деньгах и все остальном.

а я не могу на нее налюбоваться)

Можно еще понять,если женщина ищет настоящей,искренней любви,но у нее то -все в порядке,как я понимаю

очень заразно,в смысле депрессии.

так Вы правильно вначале сказали, 'создает образ'), на то она и актриса. и как перевоплотилась ,если что...

у меня иммунитет. тяжёлая депрессия

А Вы ,когда слушаете такого рода музыку,помогает в тяжелой
депрессии,сил придает?

Elizavekka, А у Вас здесь есть своя тема?

нет. а зачем она мне?

Ну,зачем ее другие заводят,как дневник и тема для общения и помощи,у Вас к этому тоже пессимизм?И в этом смысла не видете что-ли,при тяжелой депрессии тоже нужно шевелиться, общаться и искать помощи.

[center][size=150]В.Цой
Кино
пачка сигарет

https://www.youtube.com/watch?v=cZRzHM0TkM8

Вот ,еще только такой музыки нам не хватало в нашем психиатрическом отделении ,в самый раз

нормально так. заряжает. меня лечит такая музыка

Только,если с бутылкой водки
Оксана,Scorpions-это действительно талантливая музыка на уровне исскусства,я помню Вы писали,что нравиться, вот,Prodigy,Limp Biskit,Linkin Park хорошая тяжесть,а Российская тяж музыка-фигня,как по мне,вот у Черный Кофе есть хорошие альбомы,особенно ранние.

А погрустить - вот такое в самый раз:

Темная сторона жизни,смерть,страдания,готика,сатанизм и т.дЭнергия темная идет,тяжело слушать

Безумие убивает уже вообще все и надежды никакой.

Знаєш, коли ти ішов,
Я стояла отут божевільні чотири хвилини.
Потім дістала з кишені, відкрила
Свої заляпані соусом крила
На них записала останні новини
Про те, що насправді ти -- зовсім не Бог,
І твоїх гріхів стане на двох.
Ти -- трохи холодний, а зазвичай
Такі люблять каву, а я -- чай.

Але мені подобається, як ти ідеш,
Та мені подобається, як ти ідеш...

Знаєш, чотири хвилини -- це більш, ніж достатньо,
Щоб щось народилось, а потiм не стало..
Просто коли ти зник за стіною,
Я раптом збагнула: комусь за спиною
Твоєю так само.
Підозрюю, в тебе звичайне ім'я,
І нею ніколи не стану я.
В тебе хриплий бас, а такі найчастіше
Наспівують джаз, а я -- щось інше.

А мої ноги звикли, що земля – то їх асфальт
І ці будинки для очей – то є найкраща природа,
Політики щось обіцяють нам з газетних шпальт,
Та мої вуха лиш сприймають ноти мого айпода.
Хитра погода не впливає на настрою тон,
Дощ поливає тротуари, де гуляєм ми троє,
Хай обламається собі – нас гріє капюшон,
Змокнем і так, ми не у місті, де підземне метро є.
Я на роботу з рюкзаком, як в гори на похід,
Мої Карпати – то будинки дев'ятиповерхові
І кожен п'ятий в цьому місті – то є мій сусід,
Тут всі знайомі – гарно виглядай, будь напоготові!
Більшість з цих жителів не чули як Дніпро реве,
Поки та меншість, що вгорі, не чує їхні потреби.
Ти можеш виїхати з міста, що в тобі живе,
Але то місто нізащо, повір, не виїде з тебе!

Приспів:
Не знищиш hіstory - бо то є місто Львів!
Він обіймає тебе і так зі всіх сторін!
Чуєш серця трепет. Він як допінг тепер!
Стуком з попід ребер я люблю тебе!

Скільки кав'ярень протоптала твоя краща частина
І скільки пабів залишилося, де ми не бували.
Он де на ровері у центрі – то є твоя дитина
І пахне кавою тут, щоб про запах твій не казали.
Ми пролітали пів життя, не підіймаючи погляд,
В наших смартфонах половина спілкування і чати,
А все прекрасне – нагорі, воно не просто є поряд,
А ми часами сліпнемо й не хочемо помічати.
Робочі офіси з'їдають нас з середини,
Спробуй півметра суєти! Хочеш з журбою пательню?
І ми прокинемось, як завжди, посеред зими,
Щоб скуштувати в центрі міста із водою глінтвейну.
Я так люблю часом твої списані тегами стіни,
А інколи, дратують ті, що це малюють. Вандали!
Пробач за те, що у любові я своїй не постійний,
За ті прогалини в стосунках, що між нами бували...

Давай зіграєм добру гру,
Я підіграю, ти будеш гуру.
Ми станем шахами, а дошка-стінами,
Ти будеш чорними, а я...
Ти будеш чорними, а я - білими.

Зваж небо кольору мокко,
Тільки б не збігло там наше молоко.
Усе, зберись, нам треба стати цілими,
Ти граєш чорними, а я...
Ти граєш чорними, а я - білими.

Все, без спроб, почалось,
Де ставити стоп.
Хто дасть сто,
Що все це не просто або просто так.

Не з тих фігур, не радила б,
Але не слухай,
Просто зваж на правила.
Твій хід, стратег, кажи свій план на вічності
Хто п'є із повної, хто...
Хто п'є із повної, а хто з надпитої.

Робота і хліб у чоловічих руках
Кириличні літери на збитих кулаках
Історії любові, історії війни
Діти щороку підростають восени
Ми всі тут залишаємось у будні й вихідні
Ікони у квартирах як портрети рідні
Все що необхідне для щоденного життя
Церква, супермаркет і мобільне покриття

Але хто ми з тобою?
Ми з тобою хрещені
Де ми хрещені?
В церкві на Троєщині
Це наші небеса і наші аномалії
У господа немає для нас автокефалії

Духи змагаються за наші голоси
Ми ділимось останнім — тільки попроси
Над нами атмосфера, під нами глибина
Священик нагадає нам наші імена
Ми навіть не буваємо в збудованих церквах
Святі нам все детально пояснили на словах
Сльози висихатимуть росою на траві
Правда у тому, що ми іще живі